Кожний із напрямків діяльності психолого – педагогічної служби в школі направлений на розв’язання конкретних завдань і має певні форми взаємодії педагогів початкової та основної школи: просвітницький спрямований на інформування педагогів, батьків та вихователів з висвітлення проблем наступності навчання, адаптації п’ятикласників в основній школі. Форми взаємодії педагогів: огляд новинок літератури та публікацій в фахових виданнях, «круглі столи» вчителів початкової та основної шкіл з обговоренням діючих програм, шляхів їх реалізації, самоосвітня діяльність педагогів; методично – психологічний направлений на узгодження дій початкової та основної ланок шкільної освіти, надання дієвої практичної допомоги в процесі реалізації всіх компонентів освіти: мети, завдань, змісту, впровадження технологій продуктивного навчання; розв’язання проблем дезадаптації п’ятикласників. Форми взаємодії педагогів: індивідуальні консультації, семінари – практикуми, тренінги, взаємоконсультування педагогів, взаємовідвідування та аналіз уроків та позакласних заходів, обмін досвідом роботи; практичний направлений на практичну реалізацію педагогами теоретичних знань, здобутків. Форми взаємодії педагогів: тижні педагогічної майстерності, предметні тижні та клуби для учнів, організація спільних з батьками та вчителями заходів (концертів, змагань, свят), відвідування вчителями – предметниками уроків колег початкової школи, спостереження за діяльністю дітей на уроках і в позаурочний час, діагностичний виявляє характер просування в навчанні та розвитку, виявляє можливі індивідуальні або групові шляхи удосконалення процесу педагогічного впливу на дітей. Форми взаємодії педагогів: тестування, анкетування, спостереження, моніторинг досягнень. В школі складається план роботи із забезпечення наступності між школою І і ІІ ступеня на кожний рік. Інтенсивна навчальна програма, хронічна втомлюваність від перевантажень часто викликають у дітей страх перед школою, вчителями. Ці фактори посилюються при переході учнів до 5 класу і призводять до шкільної дезадаптації, яка у свою чергу підвищує ймовірність виникнення психоматичних захворювань. Тому профілактика шкільної дезадаптації – одне із найважливіших завдань, що об’єднає вчителів та шкільного психолога. Поняття «адаптація» - одне із ключових у дослідженні живого організму, оскільки саме механізми адаптації, вироблені в результаті тривалої еволюції, забезпечують можливість існування в мінливих умовах середовища. Психічна адаптація це процес взаємодії особистості із середовищем, при якому особистість повинна враховувати особливості середовища й активно впливати на нього, щоб забезпечити задоволення своїх основних потреб і реалізацію значимих ланцюгів. Ефективність процесу шкільної адаптації значною мірою визначає успішність навчальної діяльності, збереження фізичного і психічного здоров,я дитини. Будь-яке порушення збалансованості системи «особистість-середовище» може стати джерелом тривоги. Якщо його не ліквідувати, то рівень тривоги зростає, і формується емоційний стрес. Основними ознаками шкільної дезадаптації є: • складнощі в навчанні; • агресивна поведінка щодо педагогів та однокласників; • надмірна активність і рухливість; • підвищена збудженість, тривожність; • нездатність до концентрації уваги; • емоційна неадекватність; • відчуття власної неповноцінності; • погано контрольована поведінка. Період переходу молодших школярів до середньої ланки, як правило пов’язаний із певними ускладненнями як для дитини, так і для вчителів і батьків. Уподовж одного-трьох місяців, у деяких випадках і до півроку, відбувається процес шкільної адаптації, який не завжди позитивно позначається на успіхах дитини. Розрізняють два типи дезадаптованих учнів: -школярі, які самі відчувають труднощі і створюють чисельні труднощі для оточення (педагогів, батьків, інших дітей)- так звані «важкі» діти. -учні, яким самим у школі важко, але оточенню вони не створюють особливих неприємностей. 5 клас(10років)- це кінець дитинства, період, що передує підлітковому. У цей час діти в основному врівноважені, спокійні, вони відкрито і довірливо ставляться до дорослих, визнають їхній авторитет, чекають від учителів, батьків, інших дорослих допомоги. Основними завданнями розвитку в 5-му класі є: • оволодіння базовими шкільними знаннями та уміннями; • формування уміння вчитися в середній школі; • розвиток навчальної мотивації, формування інтересів; • розвиток навичок співробітництва з однолітками, уміння змагатися з іншими, правильно і різнобічно порівнювати свої результати з успішністю інших; • формування вміння досягати успіхів і правильно сприймати невдачі, розвиток впевненості в собі; • формування уявлень про себе як про вмілу людину з великими можливостями розвитку. У середній школі докорінно змінюються умови навчання: діти переходять від одного основного вчителя до системи «класний керівник – вчителі-предметники», до кабінетної системи. Як показує практика, більшість дітей переживає цей період переходу як важливий крок у їхньому житті. Центральне місце посідає сам факт закінчення молодшої школи, який так чи так підкреслюється вчителями і батьками. Робота з попередження труднощів адаптаційного періоду п’ятикласників Кожного року психологічна служба школи ретельно вивчає процес адаптації школярів до нових умов навчання. Бо саме при переході учнів з початкової ланки до основного ступеня відбуваються різноманітні поведінкові викривлення. Привертають до себе увагу школярі, які використовують неадекватні механізми для пристосування до школи у формі порушень поведінки, зниження успішності навчання, конфліктних стосунків, психогенних реакцій, підвищеного рівня тривожності, деформації в особистісному розвитку. Це дезадаптовані діти. Нерідко симптоми дезадаптації зовні не проявляються, але дитина досить болісно переживає всі шкільні проблеми, які супроводжуються тривогою, відсутністю апетиту (або навпаки його збільшенням), розладом сну. Тоді спостерігається настороженість дитини, невпевненість у собі, плаксивість без причин. Вивчення показників дезадаптації відкриває можливості для планування роботи з дітьми та надання психолого-педагогічних рекомендацій, щодо подолання різних форм дезадаптації п’ятикласників. Основні завдання індивідуальної адаптації кожного учня У цей час необхідно допомогти дітям познайомитись один з одним, з учителями, з новою навчальною ситуацією, з умовами шкільного життя: - створити атмосферу довіри, добрих стосунків, комфортності, взаємо підтримки; - діагностувати можливі проблеми дезадаптаційного періоду; - виявити ресурси розвитку самої дитини, а також можливості сім’ї та школи; - звернути увагу на суперечності у вимогах; - запровадити самоконтроль і самоорганізацію; - дібрати корекційно-розвивальну програму, враховуючи як причини дезадаптації так і виявлення ресурсів із метою формування необхідних структур дитини у штучно створених умовах і перенесення сформованих навичок у соціальну ситуацію розвитку дитини Березень-травень (4 клас) Адаптаційний період п’ятикласників починається ще у травні минулого навчального року, коли призначають класних керівників і вчителів -предметників. Після призначення до кінця учбового року вчителі, класні керівники мають змогу відвідувати уроки у своїх майбутніх класних колективах, що сприяє початку адаптування між учнями та вчителями. У березні проводиться поглиблене діагностування шкільних колективів четвертих класів: - соціаметричне дослідження колективу; - діагностика мотивації до навчання; - діагностика рівня розумового розвитку; -діагностика шкільного стресу. Для цього використовуються методики: 1.Методика изучения словесно-логического мышления. Цель: методика разработана Э.Ф. Замбацявичене на основе теста структуры интеллекта Р.Амтхауэра с целью исследования уровня развития и особенностей понятийного мышления, сформированности важнейших логических операций. 2.Методика «Лесенка побуждений».Применяется для диагностики мотивации учения в начальной школе. 3.Анкета школьной мотивации учащихся начальных классов (модифицированный вариант) 4.Шкала «Высокий самоконтроль – низкий самоконтроль» 5.Опросник «Свойства общения» (Овчарова Р.И.) 6.Анкета для родителей четвероклассников Аналіз результатів діагностування дає можливість не лише для індивідуальної та групової роботи з учнями в цьому році, але й можливість підготовки до наступного учбового року. У вересні проходять батьківські збори, орієнтуючись на особливості початку підліткового віку, діагностичні матеріали, психолог дає рекомендації щодо взаємодії батьків і дітей. (5 клас) Перший семестр навчального року - час активного діагностичного дослідження серед п’ятикласників. Мета: отримання необхідної інформації про психологічний статус школярів для подолання труднощів періоду адаптації. Діагностичні матеріали, що використовуються на цьому етапі: анкетування учнів спрямоване на виявлення їхнього інтересу до нових предметів; соціометричні дослідження, що дають змогу бачити рівні згуртованості колективів класів, наявність лідерів; рівні шкільної тривожності учнів; рівні агресивності; рівень мотивації до навчання; вивчення інтелектуальної сфери. Для досягнення мети психолог використовує наступні методики: 1. Интегральная самооценка личности 2.Мотивационная анкета для учащихся 3. Тест школьной тревожности Филипса 4. Шкала личностной тревожности для учащихся 10-12 лет (Прихожан А.М) 5.Социометрия. 6.Анкета для родителей пятикласников 7. Схема -характеристика класса (для оценки учителями) Підсумком комплексного обстеження є узагальнююча-аналітична довідка.