Розв’язування простих задач в 1 класі

Розв’язування математичних задач посідає значне місце у загальній математичній освіті. Серед головних показників рівня оволодіння учнями програмного матеріалу, визначеного у Державному стандарті початкової загальної освіти, є саме уміння розв’язувати математичні задачі.

Робота над задачею привчає дітей виділяти умови і висновки, дані і шукані величини, знаходити спільне, порівнювати і протиставляти факти. Цей процес виховує правильне мислення і перш за все привчає до повноцінної аргументації. У молодших школярів формується особливий стиль мислення і збереження формально-логічної схеми міркувань, лаконічність висловлювань, чітка розмежованість ходу мислення, учні набувають навичок правильного використання і розуміння математичної символіки.

За допомогою розв’язування простих задач формується одне з центральних понять початкового курсу математики — поняття про арифметичні дії і низка інших понять. Крім того, учні досліджують математичні закони.

Під час цієї роботи діти вперше ознайомлюються із задачею та її складовими частинами, опановують основні прийоми роботи над задачею. Учні дізнаються про те, що будь-яка задача складається з предметної області, тобто з умови з числовими даними, а також із запитання. В умові зазначено зв’язки між даними та шуканими, а у запитанні визначено, яке число є шуканим.

Розкрити зв’язки між даними і шуканими, на цій основі вибрати та виконати арифметичні дії і дати відповідь на запитання задачі — це і є розв’язання задачі. Для того, щоб учні могли встановити зазначені зв’язки та вибрати відповідні арифметичні дії, задачу треба проаналізувати. І вчитель має правильно організувати таку роботу над задачею.

Пропонований матеріал допоможе вчителям, батькам та учням удосконалити вміння розв’язувати задачі.

Матеріал містить зразок розв’язування простих задач, що вивчаються у курсі математики 1 класу (підручник М. В. Богдановича, Г. П. Лишенко, м. Київ, «Генеза», 2012).

Цей матеріал рекомендуємо використовувати на уроках: на етапі вивчення нового виду задач. Текст задач вибрано з вище вказаного підручника.

1. Задача на знаходження суми

Уважно розглянемо задачу № 2 (с. 50).

Зліва 4 песики. Справа - 1 песик. Скільки всього песиків?

Складаємо коротку умову.

Зліва - 4 п.         

                              ? п.

Справа - 1 п.        

Розмірковуємо над планом розв’язання.

Щоб дізнатися, скільки всього песиків, треба знати, скільки песиків зліва і скільки песиків справа. Це в задачі відомо.

Пояснюємо розв’язання задачі.

Відомо, що зліва 4 песики, а справа 1 песик. Щоб дізнатися, скільки всього песиків, треба знайти суму цих чисел. До числа 4 додати 1 буде 5.

Записуємо розв’язання.

4 + 1 = 5 (п.)

Записуємо відповідь.

Відповідь: 4 песики всього.

2. Задача на знаходження остачі

Уважно розглянемо задачу № 3 (с. 50).

Було 5 кошенят. 1 кошеня побігло. Скільки кошенят залишилося?

Складаємо коротку умову.

Було - 5 к.

Побігло - 1 к.

Залишилося - ? к.

Розмірковуємо над планом розв’язання.

Щоб дізнатися, скільки кошенят залишилося, треба знати, скільки кошенят було і скільки кошенят побігло. Це в задачі відомо.

Пояснюємо розв’язання задачі.

Відомо, що було 5 кошенят. З них 1 кошеня побігло. Щоб дізнатися, скільки кошенят залишилося, треба від числа 5 відняти 1 – буде 4.

Записуємо розв’язання.

5 – 1 = 4 (к.)

Записуємо відповідь.

Відповідь: 4 кошеняти залишилося.

3. Задача на збільшення числа на кілька одиниць

Уважно розглянемо задачу № 2 (с. 57).

На лататті сидять 2 жабки, а в очереті – на 1 жабку більше. Скільки жабок в очереті?

Складаємо коротку умову.

На лататті – 2 ж.

В очереті - ?, на 1 ж. більше

Розмірковуємо над планом розв’язання.

Щоб дізнатися, скільки жабок в очереті, треба знати, скільки жабок на лататті. Це в задачі відомо.

Пояснюємо розв’язання задачі.

Відомо, що на лататті 2 жабки, а в очереті на 1 більше. Щоб збільшити одне число на інше число, треба додати. До числа 2 додати 1 буде 3.

Записуємо розв’язання.

2 + 1 = 3 (ж.)

Записуємо відповідь.

Відповідь: 3 жабки в очереті.

4. Задача на зменшення числа на кілька одиниць

Уважно розглянемо задачу № 3 (с. 59).

На столі лежать 5 підручників, а в портфелі - на 3 менше. Скільки підручників у портфелі?

Складаємо коротку умову.

На столі – 5 п.

В портфелі - ?, на 3 п. менше

Розмірковуємо над планом розв’язання.

Щоб дізнатися, скільки підручників у портфелі, треба знати, скільки підручників на столі. Це в задачі відомо.

Пояснюємо розв’язання задачі.

Відомо, що на столі 5 підручників, а в портфелі на 3 менше. Щоб зменшити одне число на інше, треба виконати дію віднімання. Від 5 відняти 3 буде 2.

Записуємо розв’язання.

5 – 3 = 2 (п.)

Записуємо відповідь.

Відповідь: 2 підручники в портфелі.

5. Задача на різницеве порівняння

Уважно розглянемо задачу № 3 (с. 68).

На малюнку 5 фруктів і 9 овочів. На скільки фруктів менше, ніж овочів?

Складаємо коротку умову.

Фруктів – 5

                             на ? менше

Овочів - 9          

Розмірковуємо над планом розв’язання.

Щоб дізнатися, на скільки фруктів менше, ніж овочів, треба знати, скільки овочів і скільки фруктів. Це в задачі відомо.

Пояснюємо розв’язання задачі.

Відомо, що фруктів 5, а овочів – 9. Щоб дізнатися, на скільки фруктів менше, ніж овочів, треба від більшого числа відняти менше. Від числа 9 відняти 5 буде 4.

Записуємо розв’язання.

9 – 5= 4 (ф.)

Записуємо відповідь.

Відповідь: на 4 фрукти менше.

6. Задача на знаходження невідомого доданка

Уважно розглянемо задачу № 2 (с. 74).

Для гри взяли всього 10 фішок. Біля торбинки 6 фішок, а решта в торбинці. Скільки фішок у торбинці?

Складаємо коротку умову.

Біля торбинки – 6 ф.

                                         10 ф.

В торбинці - ?                

Розмірковуємо над планом розв’язання.

Щоб дізнатися, скільки фішок у торбинці, треба знати, скільки фішок всього взяли для гри і скільки фішок біля торбинки. Це в задачі відомо.

Пояснюємо розв’язання задачі.

Відомо, що для гри взяли 10 фішок. Із них біля торбинки – 6 фішок, а решта — в торбинці. Щоб дізнатися, скільки фішок у торбинці, треба знайти різницю цих чисел. Від числа 10 відняти число 6 буде 4.

Записуємо розв’язання.

10 – 6= 4 (ф.)

Записуємо відповідь.

Відповідь: 4 фішки в торбинці.

7. Задача на знаходження невідомого зменшуваного

Уважно читаємо задачу № 108 (с. 126).

Хлопчик зрізав у саду квіти. 5 квіток він поставив у вазу. В нього залишилось ще 3 квітки. Скільки квіток зрізав хлопчик?

Складаємо коротку умову.

Зрізав - ? кв.

Поставив – 5 кв.

Залишилось – 3 кв.

Розмірковуємо над планом розв’язання.

Щоб дізнатися, скільки квіток зрізав хлопчик, треба знати, скільки квіток він поставив у вазу і скільки квіток залишилось. Це в задачі відомо.

Пояснюємо розв’язання задачі.

Відомо, що хлопчик поставив у вазу 5 квіток, після цього залишилось 3 квітки. Щоб дізнатися, скільки квіток хлопчик зрізав, треба знайти суму цих чисел. До числа 3 додати 5 буде 8.

Записуємо розв’язання.

3 + 5 = 8 (кв.)

Записуємо відповідь.

Відповідь: 8 квіток зрізав хлопчик.

8. Задача на знаходження невідомого від’ємника

Уважно читаємо задачу № 209 (с. 142).

У хлопчика було 27 грн. Після покупки зошитів у нього залишилося 12 грн. Скільки коштували зошити?

Складаємо коротку умову.

Було – 27 грн.

Витратив – ? грн.

Залишилось – 12 грн.

Розмірковуємо над планом розв’язання.

Щоб дізнатися, скільки гривень витратив хлопчик, треба знати, скільки гривень у хлопчика було і скільки гривень у нього залишилось. Це в задачі відомо.

Пояснюємо розв’язання задачі.

Відомо, що у хлопчика 27 грн. Після покупки зошитів у нього залишилось 12 грн. Щоб дізнатися, скільки гривень коштували зошити, треба знайти різницю цих чисел. Від числа 27 відняти 12 буде 15.

Записуємо розв’язання.

27 – 12 = 15 (грн)

Записуємо відповідь.

Відповідь: 15 гривень коштували зошити.

Матеріал підготували:

Надводнюк О. А., вчитель вищої категорії, старший вчитель

Вішак Н. М., вчитель вищої категорії, старший вчитель

СЗШ №13 ім. І. Хитриченка

Святошинського р-ну

м. Києва